Духовна місія Церкви

7 листопада 2011 року Президент України Віктор Ющенко звернувся до ієрархів українських Церков та керівників релігійних організацій із закликом спільно відзначити 75-ту річницю голодомору 1932-33 років. Звичайно, дуже позитивно, що керівник країни турбується про належне вшанування жертв геноциду радянської влади проти українського народу. Та тут є декілька «але».

     Всім добре відомо, що Віктор Ющенко в релігійній площині дотримується поглядів демократичного плюралізму. Залишаючись православним християнином, він при тому прагне об'єднати всі українські Церкви, незалежно від їхнього канонічного статусу та позиції в реаліях сьогодення, в одну єдину Церкву. Особливо це стосується православних юрисдикцій - канонічної УПЦ, розкольницької УПЦ КП та УАПЦ, котра так само не має визнання зі сторони Вселенського Православ'я, але вже стала на шлях діалогу з УПЦ - єдиною в Україні Православною Церквою, яка перебуває в євхаристійному та молитовному спілкуванні з іншими Православними Церквами світу.

І от задля реалізації такого свого ідейного задуму Віктор Ющенко постійно закликає ієрархів різних Церков спільно служити - чи то молебень на честь Дня Незалежності, чи то панихиду в Биківнянському лісі. Керуючись цілком раціональною політичною логікою, Президент таким чином намагається об'єднати Українське Православ'я, забуваючи, на жаль, що причини, які його розкололи, значно серйозніші і не можуть бути вирішені в політичній площині. Джерелом будь-яких рішень в Церкві може й повинна бути тільки Церква, і ніхто інший. Так, державні органи можуть цьому процесові якось сприяти, але в жодному разі не керувати ним. В питаннях еклезійно-канонічних та богословських держава мусить слухати Церкву, а не навпаки. А поки ж ми, православні українці, маємо одну благодатну Церкву - ту, на чолі якої стоїть Блаженнійший Митрополит Володимир.

     Немає жодного сумніву в тому, що вшанування жертв голодомору 1932-33 років є необхідною та важливою частиною духовного життя України. Так само немає жодного сумніву, що Президент Віктор Ющенко щиро прагне послужити українському народу, закликаючи до акцій, подібних тій, яку ми зараз обговорюємо. Але ж Церква живе своїм життям, і це потрібно поважати, якщо наше суспільство справді хоче вважати себе демократичним, вільним та людяним. 
     Українська Православна Церква завжди сприймала та сприйматиме всі болі та страждання українців як свої власні, вона ними живе і про них молиться до Спасителя людства Господа Ісуса Христа та Його Пречистої і Преблагословенної Матері. Українська Православна Церква підтримує й благословляє всі істинно патріотичні почуття українців, які у своїх серцях прагнуть миру та злагоди як у своїй країні, так і в усьому світі. Вона ніколи не залишається осторонь тих процесів, що турбують сьогочасне суспільство, але завжди на них реагує, висловлюючи свою точку зору, котра будується на Святому Письмі та традиціях Вселенського Православ'я. І небажання порушувати ці традиції аж ніяк не можна ставити в докір нашій Церкві - безкінечно поважаючи багатостраждальну історію українського народу, вона не може брати участь у спільних молитвах з розкольницькими угрупуваннями. Інакше вона перестане бути Православною.

    Місія Церкви в суспільстві полягає в тому, щоби свідчити перед ним про спасенний подвиг Сина Божого, Ісуса Христа, який переніс мученицьку смерть на хресті заради врятування всього людства від смерті й вічного пекельного вогню. Церква навчає людей вірі в Бога та благочестивому життю, освячує їх через свої таїнства і провадить вузькою стежкою до спасіння й вічності.

     Вона допомагає людям, своїм вірним переносити ті випробування, які випадають на їхню долю і гідно їх долати, залишаючись правдивими християнами. Вона вчить їх і в цьому бачити дію Божого Промислу, який чинить у цьому світі все - кожну річ та кожну подію. Українська Православна Церква завжди готова підтримати ініціативи Президента, Верховної Ради чи уряду України, котрі мають на меті поширення та утвердження православної духовності в суспільстві. Але натомість вона просить керівників країни та урядовців поважати її традиції, її внутрішній устрій, її канони та правила, її власне життя.

 http://orthodox.org.ua/article/%D1%96van-verstyuk-dukhovna-m%D1%96s%D1%96ya-tserkvi